- самовтіха
- —————————————————————————————самовті́хаіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
самовтіха
Смотреть что такое "самовтіха" в других словарях:
самовтікання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
самовтілення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
самовтішний — прикметник … Орфографічний словник української мови
самовтішно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
самовтішний — а, е. 1) Який виражає почуття і стан задоволення самим собою. 2) Який втішає, заспокоює самого себе. Самовтішне міркування … Український тлумачний словник
самовтішно — Присл. до самовтішний … Український тлумачний словник
самовтіха — и, ж. 1) Неприховане почуття і стан задоволення самим собою; самозадоволення. 2) Втішання, заспокоєння самого себе … Український тлумачний словник
